Історія очікування
Щотижня тричі хлопець із рідних П’ятихаток разом із мамою Любов’ю вирушав до Запоріжжя на гемодіаліз. Дорога займала цілий день, і додому вони поверталися лише після опівночі. Мати залишила роботу на залізниці, щоб бути поруч із сином. Вона вже пережила втрату старшого сина на війні й понад усе боялася втратити ще й молодшого.
Одного вечора телефонний дзвінок змінив усе: «Є донор». Любов одразу погодилася, а Станіслав відповів: «Я готовий».
Операція
Команда трансплантологів ЗОКЛ разом із колегами з Дніпра діяла максимально швидко. Орган підготували й доставили до Запоріжжя, де відбулася пересадка. Завідувач відділення трансплантації Євген Гайдаржі наголосив, що для молодого пацієнта свідомо чекали максимально сумісний орган, аби збільшити шанси на успіх.
Генеральний директор лікарні Ігор Шишка підкреслив: кожна трансплантація — це результат роботи десятків фахівців і великого рішення родини донора, яка в найважчий момент подарувала іншій людині шанс на життя.
Нові мрії
Сьогодні Станіслав уже посміхається й будує плани: вступити до університету, стати юристом, подорожувати Україною — від Одеси до Ужгорода. Але найбільше він мріє просто жити у мирній країні.
Запорізька обласна клінічна лікарня залишається єдиним центром трансплантації на південному сході України й стабільно входить до десятки лідерів за кількістю проведених операцій.
Раніше повідомлялося, що В Запорожье буду готовить трансплант-координаторов.
