Основні деталі угоди
- Документ відомий як угода 123 і діятиме протягом 30 років.
- Американські компанії отримають право постачати технології, обладнання та експертизу для розвитку саудівської програми.
- Угода забороняє Ер-Ріяду протягом перших 10 років розробляти або купувати власні технології збагачення урану.
- Саудівська Аравія не зобов’язана підписувати «Додатковий протокол» з МАГАТЕ, який вважається «золотим стандартом» міжнародного контролю. Натомість буде укладено двосторонній договір про гарантії.
Реакція та ризики
- CNN та WSJ повідомляють, що угода може викликати суперечки у США та на Близькому Сході, адже збагачення урану теоретично може призвести до створення ядерної зброї.
- Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що угода відповідає «найвищим стандартам безпеки та нерозповсюдження».
- Прихильники угоди вважають, що вона відкриє нові комерційні можливості для американської атомної промисловості та витіснить конкурентів — Росію та Китай.
- Критики наголошують на обмежених інспекційних механізмах та відсутності «золотого стандарту», що може викликати скепсис у Конгресі.
Геополітичний контекст
- Ізраїль традиційно з обережністю ставиться до доступу Саудівської Аравії до ядерних технологій.
- Іран, головний регіональний конкурент, продовжує власну програму збагачення урану, заявляючи про її цивільний характер.
- Саудівський принц Мухаммед бін Салман раніше заявляв, що королівство прагнутиме створити ядерну зброю, якщо Іран її отримає.
Раніше повідомлялося, що Саудівська Аравія скоротила видобуток на 20% через війну на Близькому Сході.
