7–8 липня в столиці Туреччини проходить 36-й саміт НАТО, який президент Реджеп Таїп Ердоган назвав «вирішальним для історії Альянсу». Лідери 32 держав-членів зустрічаються в умовах масштабних викликів: війна Росії проти України, нестабільність на Близькому Сході та дедалі помітніший розкол між США і європейськими союзниками.
Особливу увагу приділено Україні — її безпеці, військовій підтримці та перспективам інтеграції в євроатлантичну систему.
США та Європа: союзники у кризі
Минулорічний саміт у Гаазі дав надію на єдність після домовленості про збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Але за рік розбіжності лише загострилися.
Президент США Дональд Трамп продовжив критику союзників, заявив про претензії на Гренландію та підтвердив намір скоротити військову присутність у Європі. Додаткову напругу спричинила операція США та Ізраїлю проти Ірану, проведена без узгодження з більшістю партнерів. Іспанія та Австрія закрили свій повітряний простір для американських літаків, а Італія відмовилася надати бази.
Аналітики зазначають: тепер головне завдання європейських столиць — не переконати США залишитися гарантом безпеки, а підготуватися до можливого скорочення їхньої присутності.
Ердоган і Рубіо: саміт як історичний момент
Президент Туреччини Ердоган заявив, що зустріч стане визначальною для майбутнього НАТО, адже «світ уже не той, у якому створювали Альянс». Держсекретар США Марко Рубіо також назвав саміт потенційно найважливішим в історії організації.
Дональд Трамп і Володимир Зеленський у центрі уваги
До останнього моменту участь Трампа залишалася невизначеною. Зрештою він підтвердив приїзд, пояснивши рішення повагою до Ердогана. Організатори навіть скоротили програму саміту, адаптувавши її під графік президента США.
Президент України Володимир Зеленський також бере участь у переговорах. Цього разу Київ підходить до зустрічі після саміту G7, де союзники підтвердили «непохитну підтримку України», погодили нові поставки систем ППО та далекобійного озброєння, а також домовилися про додатковий тиск на російську економіку.
Які рішення очікуються
Основною інтригою є підсумкове комюніке, яке повинні підтримати всі 32 держави.
За даними західних ЗМІ, у проєкті документа передбачено:
- підтвердження принципу колективної оборони НАТО;
- визначення Росії як «довгострокової загрози» євроатлантичній безпеці;
- розширення відповідальності європейських союзників за оборону континенту;
- підтвердження, що Іран не повинен отримати ядерну зброю;
- виділення Україні 70 млрд євро військової допомоги у 2026 році;
- намір забезпечити аналогічний рівень підтримки у 2027 році.
Саме останній пункт викликає суперечки: Італія виступає проти довгострокових фінансових зобов’язань, а прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його уряд не підтримує подальше фінансування України.
Туреччина прагне посилити роль у НАТО
Анкара має стратегічні інтереси: друга за чисельністю армія в Альянсі після США, стрімке зростання оборонної промисловості та експорт озброєнь, що перевищив 10 млрд доларів на рік. Туреччина прагне повернутися до програми F-35 після кризи через закупівлю російських С-400.
Безпека в Анкарі
Напередодні саміту влада Туреччини запровадила безпрецедентні заходи: перекрито центральні вулиці, заборонено акції протесту й концерти, частину держслужбовців відправили у відпустку. Поліція затримала понад 200 осіб, підозрюваних у зв’язках з екстремістськими організаціями.
Раніше повідомлялося, що Трамп зустрінеться із Зеленським на саміті НАТО в Туреччині.
