США посилюють економічну облогу Тегерана. Під час зустрічі в Білому домі 11 лютого президент Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу узгодили стратегію «повного удару» по іранському нафтовому експорту. Як повідомляє Axios, головною мішенню стане Китай, який купує понад 80% іранської сировини.
Ультиматум для Пекіна: нафта або тарифи
Основним інструментом тиску став новий виконавчий указ Трампа від 6 лютого 2026 року. Документ запроваджує безпрецедентний механізм:
-
Вторинні санкції: США можуть запроваджувати додаткові мита у розмірі до 25% на будь-які товари з країн, що продовжують купувати іранську нафту або надавати Тегерану фінансові послуги.
-
Прямий вплив на КНР: Оскільки Китай імпортує в середньому 1,38 млн барелів іранської нафти на добу, ці санкції можуть спричинити новий виток торгової війни між Вашингтоном та Пекіном напередодні запланованого на квітень саміту Трампа та Сі Цзіньпіна.
Розкол у стратегіях: Угода чи «нульовий варіант»?
Попри єдність у методах тиску, лідери США та Ізраїлю мають різні погляди на фінальну мету:
-
Позиція Трампа: Президент США вірить у можливість нової, більш вигідної ядерної угоди. «Давайте спробуємо», — відповів він на скептицизм Нетаньягу.
-
Позиція Нетаньягу: Ізраїльський лідер переконаний, що будь-яка домовленість із Тегераном неможлива, оскільки режим її порушить, і наполягає на повному демонтажі ядерної інфраструктури.
Читайте також: США почали продаж конфіскованої венесуельської нафти Китаю: заява Міненерго
Військовий та дипломатичний контекст
Економічний зашморг затягується на тлі активних маневрів:
-
Ядерні переговори: Другий раунд обговорень призначено на 17 лютого в Женеві за посередництва Швейцарії та Оману.
-
Військовий кулак: Трамп підтвердив розгортання в регіоні другої авіаносної ударної групи на чолі з авіаносцем USS Gerald R. Ford. Це має стати «планом Б» на випадок провалу дипломатії.
Наслідки для світового ринку
Різке скорочення пропозиції іранської нафти (близько 1,4 млн барелів на добу) може спровокувати коливання цін на енергоносії. Проте Білий дім розраховує компенсувати дефіцит за рахунок збільшення видобутку в самих США та відновлення контролю над нафтовими активами Венесуели.
