Сезон підводної археології на Хортиці завершився незвичайною знахідкою — з дна Дніпра підняли велетенські роги, які попередньо можуть належати благородному оленю. Разом із ними дослідники представили кераміку, кам’яні сокири, казани, якорі та інші артефакти.
Знахідки сезону 2026 року продемонстрували 29 вересня після завершення експедиції підводних археологічних робіт Національного заповідника «Хортиця». Про результати досліджень розповів запорізький краєзнавець і фотограф Валерій Кємєнов.
Підводні дослідження тривають майже 60 років
Археологи працюють у районі Хортиці вже майже шість десятиліть. Дно Дніпра біля острова зберігає предмети, що належать до дуже різних історичних періодів.
Серед знахідок попередніх і нинішніх експедицій є речі від доби неоліту до XVII–XIX століть. Цьогорічна колекція поповнилася фрагментами кераміки, кам’яними сокирами, казанами та якорями.
Велетенські роги дослідники пов’язують з оленем
Найбільше уваги привернули роги, підняті з Дніпра наприкінці сезону. За зовнішніми ознаками вони попередньо могли належати благородному, або європейському, оленю.
Це не перша подібна знахідка біля острова. У 2024 році неподалік Хортиці вже знаходили великі оленячі роги, вік яких тоді оцінювали у кількасот років.
Благородні олені історично мешкали у степових і лісостепових районах України. За даними, наведеними у матеріалі, на території сучасного Запоріжжя вони природно існували понад три століття тому, а місцеві дикі популяції зникли у XIX столітті.
Сокири можуть бути неолітичними
Серед археологічних предметів є кам’яні сокири, які попередньо можуть належати до неоліту.
У серпні Валерій Кємєнов також звернув увагу на камінь із характерною поверхнею. Він припустив, що його могли використовувати як полісуар — пристосування для шліфування та полірування кам’яних знарядь.
На таких каменях давні люди могли обробляти, зокрема, кам’яні сокири, надаючи їм необхідної форми та гладкої поверхні.
Від нового кам’яного віку до козацьких часів
Неоліт став етапом, коли поряд із мисливством і збиральництвом розвивалися землеробство та скотарство. Саме з цією добою пов’язують поширення глиняного посуду та вдосконалення обробки каменю.
На українських землях цей період переважно відносять до VII–VI тисячоліть до нашої ери. Знахідки з району Хортиці водночас охоплюють і значно пізніші історичні епохи.
Раніше повідомлялося, що у Запоріжжі до програми Дня міста включили екскурсійні заходи на Хортиці.
