«Армія роботів» Михайла Федорова має перенести частину найризикованіших фронтових завдань із людей на автономні та дистанційно керовані машини. Представлена на львівській IT Arena концепція виглядає футуристично, але водночас уже викликала професійну дискусію: чи справді гуманоїдний робот є найкращою формою для сучасного поля бою.
Проморолик ініціативи демонструє озброєних людиноподібних роботів у траншеях і бойових порядках. За задумом Федорова, майбутня система повинна працювати послідовно: сенсори виявляють небезпеку, а роботизовані платформи беруть на себе виконання завдання, яке сьогодні змушені виконувати військові.
Проєкт отримав конкретні часові цілі
Перший великий орієнтир встановлений на шість місяців. За цей час команда планує домогтися підтвердженого бойового результату із застосуванням гуманоїдної платформи.
У межах року задум передбачає значно складніший сценарій — штурмову операцію, під час якої роботи виконуватимуть найнебезпечнішу частину місії без піхоти.
Це поки заявлені цілі, а не можливості, які вже має українське військо. Саме тому проєкт передбачає багатоетапні дослідження, польові випробування та відбір систем, придатних до масштабування.
Rovertech бачить переваги у простіших конструкціях
Засновник Rovertech Борис Дрожак поставив під сумнів практичність саме гуманоїдної форми. У бойовій техніці, за його оцінкою, вирішальними є дешевизна, живучість, простота ремонту і можливість швидко випускати велику кількість машин.
Двонога система має більше складних механічних вузлів і гіршу природну стійкість. Колісні та гусеничні наземні комплекси в цьому сенсі простіші й уже мають реальний досвід застосування на українському фронті.
Потрібна ціла інфраструктура, а не лише машини
Колишня заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко звернула увагу на організаційну сторону. Якщо роботизовані системи стануть масовими, армії знадобляться оператори, ремонтна база, постачання компонентів, спеціалізована інфраструктура та центри управління.
Вона також наголосила на необхідності розставляти пріоритети між перспективними технологіями та озброєннями, які потрібні вже зараз. Серед більш нагальних напрямів Черногоренко назвала дешеві крилаті ракети та протиповітряну оборону.
Гуманоїдний солдат поки залишається експериментом
Федеріко Борсарі з Центру аналізу європейської політики зазначає, що військові структури ще не виробили повноцінних доктрин застосування гуманоїдних платформ. У реальному бою повністю людиноподібні роботи станом на 2026 рік не проходили перевірки.
Водночас наземна роботизація вже стала реальністю. В Україні колісні та гусеничні комплекси виконують логістичні, евакуаційні та ударні завдання, хоча більшість таких систем усе ще залежать від людини-оператора.
«Армія роботів» задумана як екосистема
Федоров не планує зводити ініціативу до одного виробника. Модель передбачає інвестиції у defense-tech компанії, власні R&D-проєкти, співпрацю з військовими під час тестів та швидке масштабування технологій, які доведуть ефективність.
Таким чином, головна інтрига проєкту полягає не лише в тому, чи з’являться на фронті гуманоїди, а й у тому, чи вдасться побудувати навколо робототехніки виробничу та військову систему, здатну працювати у великих масштабах.
Раніше повідомлялося, що Федоров уже називав перші завдання для роботизованих платформ та орієнтири розвитку «Армії роботів».
