Верховна Рада поки не розглядатиме криптовалютний закон №10225-д, хоча фінансовий комітет уже рекомендував його ухвалити. Суперечка між НБУ та НКЦПФР стосується спрощеного допуску токенів і можливого обмеження кількості бірж.
Чому законопроєкт не винесли на голосування
Верховна Рада не планує голосувати за законопроєкт №10225-д про регулювання та оподаткування віртуальних активів протягом пленарного тижня 9–13 листопада 2026 року. Про це 9 листопада повідомив перший заступник голови парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк. Хоча 4 листопада комітет рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому, після цього залишилися невирішені зауваження Національного банку. Законопроєкт обсягом близько 270 сторінок передали на додаткову юридичну перевірку.
Скільки криптобірж зможуть отримати дозвіл
Окрема суперечка стосується обмеження числа криптобірж. Спочатку НБУ виступав проти кількісних лімітів. У вересні обговорювали компроміс: не більше трьох операторів до завершення воєнного стану. Наприкінці жовтня розглядали продовження обмеження до вступу України в ЄС, а потім — модель із максимум трьома біржами протягом п’яти років. Однак у підсумковій редакції залишили п’ятирічний період, а право визначати кількість операторів запропонували передати НКЦПФР. Нацбанк вважає, що це потенційно дозволить обмежитися одним або двома учасниками, звузити конкуренцію та створити корупційні ризики під час відбору.
Чому біржі важливі для всього крипторинку
Побоювання НБУ пов’язані не лише з кількістю компаній. Біржі можуть забезпечувати основну ліквідність і доступ до торгів для інших постачальників криптопослуг. Якщо право працювати отримають дуже небагато операторів, інші учасники ринку можуть опинитися від них залежними. Додаткові запитання викликає поєднання в однієї комісії повноважень установлювати кількість бірж та визначати порядок їхнього відбору. Це застереження регулятора, а не встановлений факт монополізації чи зловживань.
Суперечка НБУ та комісії з цінних паперів
Національний банк не підтримав редакцію, схвалену фінансовим комітетом. За словами депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, у ній не врахували частину попередніх домовленостей НБУ з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Найбільше заперечень стосується умов допуску іноземних токенів, розподілу повноважень регуляторів і кількості криптобірж, які отримають право працювати легально. НКЦПФР водночас виступає за якнайшвидше ухвалення правової бази та вважає, що розбіжності не мають зупиняти реформу.
Як можуть допустити іноземні токени
Проєкт передбачає спрощений доступ до українського ринку для токенів категорій ART, прив’язаних до активів, та OTHER — інших віртуальних активів — із так званих довірених країн. Для них може вистачити розкриття інформації без окремої процедури авторизації. Проблема, на яку вказує НБУ, полягає в тому, що до переліку довірених юрисдикцій можуть потрапити не лише держави Євросоюзу, де діє MiCA, а й країни з відмінними стандартами контролю. Тому однакові формальні правила допуску не обов’язково означатимуть однаковий рівень захисту інвесторів.
Чому Нацбанк говорить про загрозу гривні
Регулятор побоюється, що під виглядом ART в Україні можуть обертатися активи, які фактично повторюють властивості валютних стейблкоїнів. Наприклад, токен із резервами на 99,9% у доларах і на 0,1% в іншому активі формально може бути віднесений до ART, хоча економічно наближається до токена електронних грошей EMT. За запропонованою моделлю ART контролюватиме НКЦПФР, а EMT належатимуть до компетенції НБУ. На думку Нацбанку, такий поділ може створити регуляторну прогалину, сприяти доларизації та появі паралельних платіжних механізмів. Це оцінка ризику, а не твердження, що такі наслідки вже настали.
Яких запобіжників вимагав НБУ
Нацбанк пропонував запровадити авторизацію або реєстрацію іноземних ART, а також гарантувати НКЦПФР доступ до відомостей про резерви відповідних токенів за кордоном. Ще одна вимога — обов’язкове зупинення чи відкликання допуску ризикового активу за визначених законом умов на підставі висновку НБУ. У редакції, що викликала заперечення, регулятор ринку цінних паперів повинен лише врахувати позицію Нацбанку. Компромісну пропозицію залишити спрощений допуск тільки для OTHER, виключивши з нього ART, також не підтримали.
Що змінить закон для ринку віртуальних активів
Робота над українським криптовалютним законодавством триває кілька років. Законопроєкт №10225-д має встановити правила оподаткування операцій із віртуальними активами, обов’язкову авторизацію криптосервісів і розподіл наглядових функцій. Основним регулятором ринку планують зробити НКЦПФР, а НБУ має відповідати за пов’язані з електронними грошима та валютним наглядом питання. Раніше комісія також пропонувала посилити контроль криптотранзакцій, запровадити звітування сервісів перед податковими органами та обмежити доступ компаній, пов’язаних із Росією. Наразі це законодавчі пропозиції, а не чинні нові правила.
Коли депутати повернуться до документа
За словами Ярослава Железняка, юридичне доопрацювання законопроєкту може зайняти приблизно тиждень. Після цього його планують знову подати на парламентський розгляд; окремі положення рішення фінансового комітету також можуть переглянути. Конкретну дату голосування поки не визначено. До ухвалення закону остаточні правила для токенів, криптобірж та оподаткування залишаються предметом дискусії.
Раніше повідомлялося, що після рекордного зламу Binance повідомляла про повернення 95% токенів та терміни відновлення виведення коштів.
