Торговельний дисбаланс України у третьому кварталі 2026 року збільшився до $17,8 млрд. За оцінкою Нацбанку, країна витратила на імпорт товарів $25,7 млрд, тоді як експорт забезпечив лише $8 млрд. Це посилило дефіцит валюти та змусило регулятора наростити інтервенції.
Російські атаки скоротили експортні надходження
У третьому кварталі товарний експорт України приніс $8 млрд проти $10,2 млрд у другому кварталі. Нацбанк пов’язує скорочення з російськими атаками та блокуванням морського коридору з третьої декади липня.
Порушення логістики особливо болісно вдарило по аграрних виробниках і металургійних підприємствах. Частка агропромислового комплексу в загальній пропозиції валюти зменшилася з майже 50% до приблизно 40%.
Частка гірничо-металургійного комплексу, попри втрати галузі наприкінці вересня, залишилася вищою за 10%. Дефіцит торгівлі товарами розширився з $15,5 млрд у другому кварталі до $17,8 млрд у третьому.
Пальне, газ та відбудова також тиснули на валютний ринок
Через подорожчання нафти Україна витрачала більше валюти на закупівлю пального. Напередодні опалювального сезону додатковий попит формував імпорт природного газу.
Іноземні товари й обладнання були потрібні також для відновлення пошкоджених виробничих об’єктів і логістичної інфраструктури. Російські удари збільшували потреби у відбудові та водночас ускладнювали експорт.
За підсумками третього кварталу 2026 року вартість імпорту товарів сягнула $25,7 млрд. Це стало одним із головних чинників нестачі валюти на внутрішньому ринку.
Оборонні закупівлі збільшили потребу в доларах
У жовтневому інфляційному звіті Національний банк пояснив, що одним із чинників підвищеного попиту на валюту стало зростання бюджетних видатків, насамперед оборонних. Частину фінансування забезпечили коштами оборонної складової програми USL.
Після конвертації міжнародних коштів у гривню фінансування потрапляло в економіку. Водночас оборонно-промислові підприємства потребували іноземної валюти для придбання за кордоном комплектуючих, обладнання та інших товарів.
Таким чином, збільшення гривневих видатків супроводжувалося потребою в доларах і євро для розрахунків за імпортними контрактами.
Українці почали активніше купувати готівкову валюту
Попит населення на іноземну валюту також зріс на тлі погіршення очікувань через посилення російських обстрілів. Чистий попит на готівкову валюту в третьому кварталі становив $1,7 млрд в еквіваленті.
Для порівняння, у другому кварталі цей показник дорівнював $1,2 млрд. У безготівковому сегменті після чистого продажу валюти у другому кварталі з серпня відновилася її чиста купівля.
За весь третій квартал чиста купівля валюти населенням у безготівковому сегменті становила $0,2 млрд. За оцінкою НБУ, серпневе пом’якшення валютних обмежень для фізичних осіб мало обмежений вплив на загальний баланс.
НБУ продав $15,1 млрд за квартал
Для покриття нестачі іноземної валюти Національний банк збільшив інтервенції. За липень — вересень 2026 року регулятор продав $15,1 млрд проти $11,9 млрд у квітні — червні.
Частина операцій була пов’язана не тільки з потребами приватного сектору. НБУ також спрямовував міжнародну фінансову допомогу на валютний ринок, зокрема кошти USL для фінансування локалізації виробництва озброєння.
Станом на 1 жовтня міжнародні резерви України становили $47,1 млрд. Цього, за оцінкою регулятора, вистачало для покриття чотирьох місяців майбутнього імпорту.
Як змінився курс гривні та що відбулося в жовтні
У третьому кварталі середній курс гривні до долара послабився на 1,2% порівняно з попереднім кварталом, а до євро — на 0,1%. Валютні продажі НБУ допомагали стримувати різкі коливання.
У жовтні попит залишався високим через потреби оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. За місяць НБУ продав близько $6 млрд проти $5,5 млрд у вересні.
28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн. Аналітики наголошують, що інтервенції пом’якшують коливання курсу, але не усувають структурної причини дефіциту — перевищення імпорту над експортом.
Раніше повідомлялося, що Нацбанк пояснив зміни валютних резервів України на тлі значних інтервенцій.
