Можливий прорив OpenAI у розв’язанні однієї із задач тисячоліття перетворився на дискусію про правила використання штучного інтелекту в науці. Причиною стали обставини, за яких компанія почала масштабне дослідження задачі Нав’є — Стокса.
OpenAI стверджує, що її невипущена модель створила доказ приблизно за 88 годин. Для роботи над проблемою компанія використала близько 10 тисяч ШІ-агентів.
Однак математичній спільноті ще належить оцінити сам результат.
Гонка почалася після інформації про роботу інших науковців
Особливу увагу дослідників привернула хронологія подій.
OpenAI визнала, що масштабна робота над проблемою стартувала 1 вересня після чуток про можливий прогрес у розв’язанні задач тисячоліття.
Згодом ці повідомлення пов’язали з Трістаном Бакмастером із Нью-Йоркського університету та Левентом Альпьоге, який працює в Anthropic. Дослідники протягом року розробляли власний підхід до пов’язаних математичних проблем, однак на той момент не мали завершеного доказу задачі Нав’є — Стокса.
Бакмастер поставив питання про дані Codex
Дізнавшись про ситуацію, Бакмастер звернувся до OpenAI та попросив пояснити походження роботи компанії.
Серед іншого його цікавило, чи могли матеріали, з якими дослідники працювали через Codex, якимось чином вплинути на модель.
OpenAI заперечує, що команда або ШІ-агенти бачили неопубліковану роботу математиків чи отримували доступ до конкретних даних користувачів.
При цьому сам Бакмастер не стверджує, що компанія викрала або безпосередньо використала їхні результати.
Суперечка загострилася через переговори
За версією Бакмастера, OpenAI запропонувала йому кілька способів спільно оголосити результати. Один із варіантів нібито не передбачав участі його колеги Альпьоге серед авторів.
Математик відмовився та вирішив публічно розповісти про переговори. Він також стверджує, що після цього почув від одного зі співрозмовників запитання про те, навіщо йому «руйнувати свою кар’єру».
Представник OpenAI Себастьян Бубек заперечив, що вимагав виключення Альпьоге з авторства.
Таким чином, частина обставин переговорів залишається предметом суперечки між сторонами.
Науковці говорять про ризик для відкритого обміну ідеями
Для математиків принциповою проблемою стала не тільки конкретна історія з OpenAI.
Наукові дослідження значною мірою залежать від обміну попередніми результатами, гіпотезами та незавершеними ідеями. Дослідники побоюються, що поява систем, здатних за короткий час спрямувати тисячі ШІ-агентів на перспективний напрям, може порушити цю модель.
Учені можуть почати приховувати проміжні результати, побоюючись, що організація з набагато більшими обчислювальними ресурсами випередить їх із публікацією.
OpenAI не претендує на мільйон доларів
Компанія заявила, що не збирається претендувати на премію $1 млн, пов’язану з розв’язанням задачі тисячоліття.
OpenAI пояснює свою роботу демонстрацією можливостей нового покоління моделей.
Водночас дискусія навколо Нав’є — Стокса показала нову проблему для науки: у міру розвитку ШІ значення матимуть не лише його математичні можливості, а й правила, за якими технологічні компанії використовуватимуть їх у конкурентних дослідженнях.
