Обмеження роботи українських портів на Чорному морі може стати серйозним ударом по економіці України. У разі масштабної блокади портів Великої Одеси український експорт може недоотримувати до $1,5-2 млрд виручки щомісяця.
Такі оцінки наводять галузеві експерти, представники бізнесу та логістичних компаній. Водночас Національний банк України вже прогнозує значне недоотримання експортних доходів через проблеми з морськими перевезеннями.
Мільярдні втрати для української економіки
За оцінкою НБУ, лише протягом другого півріччя 2026 року проблеми з морськими перевезеннями можуть призвести до недоотримання Україною близько $2,5 млрд експортної виручки.
У сценарії повного блокування портів Великої Одеси ризики оцінюються ще вище. Щомісяця може опинитися під загрозою транспортування 4-5 млн тонн вантажів, а потенційна експортна виручка, яка буде заблокована або відкладена, може становити $1,5-2 млрд.
Ці цифри не означають, що вся сума буде остаточно втрачена. Частину товарів можна буде експортувати пізніше. Проте затримки створюють додаткове фінансове навантаження на компанії та зменшують валютні надходження в Україну.
Аграрний сектор може втратити найбільше
Одним із головних постраждалих від проблем із морською логістикою є аграрний сектор.
У червні через чорноморські порти проходило приблизно 90% українського експорту зерна, олійних культур та продуктів переробки. Після посилення атак у липні частка морських перевезень скоротилася приблизно до 80%.
За оцінками УКАБ, якщо блокада триватиме три місяці, Україна може не встигнути вивезти близько 9 млн тонн агропродукції. Орієнтовна вартість цієї продукції становить $1,9-2,8 млрд.
За шість місяців потенційний обсяг невивезеної вчасно агропродукції може зрости до 16 млн тонн, а відкладена виручка — до $3,5-5,2 млрд.
Сухопутні маршрути та Дунайські порти здатні частково компенсувати втрати, однак їхньої пропускної спроможності недостатньо для повної заміни чорноморських портів.
Металургія також опинилася під загрозою
Не менш складною є ситуація для української металургії та гірничодобувної галузі.
Гірничо-збагачувальні підприємства значною мірою працюють на експорт. Для масових вантажів, таких як залізна руда, навіть відносно невелике зростання логістичних витрат може суттєво вплинути на рентабельність поставок.
У Метінвесті повідомляють, що близько 75% продукції підприємств гірничо-збагачувального комплексу орієнтовано на експорт. Проблеми з логістикою вже позначилися на роботі галузі. Зокрема, було призупинено видобуток на Південному ГЗК.
Очікується, що на інших криворізьких ГЗК у серпні видобуток може бути приблизно на 30% нижчим за середньорічний рівень 2025 року. Залізничні перевезення продукції можуть скоротитися приблизно на 1,3 млн тонн.
Морські порти потрібні для імпорту сировини
Залежність металургії від моря не обмежується експортом. Підприємствам необхідно також доставляти імпортну сировину.
Зокрема, підприємства Метінвесту потребують близько 230-250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця.
За відсутності нормальної морської логістики підприємства змушені шукати дорожчі альтернативи. Разом із витратами на залізничні перевезення, обмеженнями щодо експорту сталі до ЄС та витратами, пов’язаними з CBAM, це створює додатковий тиск на виробників.
Якщо експорт продукції стає нерентабельним, логістична проблема безпосередньо впливає на виробництво.
Україна шукає альтернативу морським маршрутам
Для зменшення наслідків блокади експерти пропонують збільшувати пропускну спроможність альтернативних маршрутів.
Серед першочергових заходів — активніше використовувати порти Ізмаїл та Рені, проводити днопоглиблення, збільшувати кількість барж і буксирів, спрощувати транзит через Молдову та Румунію.
Також необхідно забезпечувати гарантовані слоти для українських вантажів у Констанці та інших європейських портах, розширювати парк європейських вагонів і локомотивів та підтримувати страхування воєнних ризиків.
Проте експерти наголошують: альтернативні маршрути можуть лише пом’якшити наслідки блокади. За своїми можливостями вони не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.
Тому відновлення безпечної роботи українського морського коридору залишається одним із ключових факторів стабільності експорту, валютних надходжень та роботи української промисловості.
Раніше повідомлялося, що Аграрний експорт України обвалився у серпні: зерна вивезли на 1,68 млн тонн менше.
