Українська металургія може зіткнутися з масштабною кризою вже найближчими місяцями. На підприємства одночасно тиснуть російські ракетні атаки, проблеми з морською логістикою, підвищення тарифів на перевезення залізницею та нові торговельні обмеження Європейського Союзу.
Про це заявив народний депутат і голова підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов після чергової атаки на «Запоріжсталь».
Новий удар по підприємству
У ніч на 27 серпня російські війська випустили п’ять ракет по «Запоріжсталі». Як повідомив Магомедов, усі вони влучили в те саме місце, яке вже було атаковане 11 серпня.
Тоді російський удар призвів до загибелі семи працівників «Запоріжсталі» та поранення ще 21 людини. Підприємство після атаки було змушене зупинити виробництво.
Наслідки нового обстрілу наразі оцінюються. Водночас питання щодо термінів відновлення роботи комбінату залишається відкритим.
Промисловість втрачає можливості для експорту
Російські атаки стали лише одним із факторів, які загрожують українському гірничо-металургійному комплексу.
За словами Магомедова, блокування портів Великої Одеси вже призвело до зупинки видобутку на Південному ГЗК. Інші криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати також можуть суттєво скоротити виробництво.
Орієнтовно у серпні їхній випуск може бути приблизно на 30% нижчим за середньорічний рівень 2025 року. При цьому альтернативна логістика не здатна повністю замінити морські перевезення в необхідних для галузі обсягах.
Зростання тарифів погіршує становище підприємств
Металургійні компанії також змушені працювати в умовах суттєвого подорожчання внутрішніх перевезень.
Підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% уже вплинуло на собівартість продукції. Як зазначає Магомедов, частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції за роки війни зросла у два-три рази.
Підприємства не можуть нескінченно збільшувати власні витрати, особливо коли одночасно падають виробничі та експортні можливості.
Європейські правила можуть коштувати мільярди
Додатковою загрозою для українських виробників є механізм CBAM, який поступово змінює умови доступу продукції до європейського ринку.
За оцінками Магомедова, додаткові витрати через CBAM можуть становити 50–100 євро на кожну тонну сталі.
Проблемою також є нові квоти на українську металургійну продукцію. Передбачений обсяг становить близько 1,05 млн тонн на рік. Це приблизно на 60% менше за фактичний обсяг експорту української сталі до ЄС у 2025 році.
У разі збереження таких обмежень Україна ризикує втратити близько 1 млрд доларів експортних надходжень і понад 17 млрд гривень бюджетних доходів.
Потрібна державна програма порятунку галузі
Магомедов заявив, що питання стану металургії вже обговорювалося на засіданні парламентського комітету за участі уряду. Наступна нарада з цього питання має відбутися у прем’єр-міністра.
Однак депутат наголошує: самі по собі зустрічі не дозволять зберегти підприємства.
На його думку, уряд має терміново ухвалити комплекс рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження на виробників, забезпечити доступ до експортних ринків та підтримати підприємства, які працюють під постійною загрозою російських ударів.
Під загрозою не лише заводи
Проблеми металургії безпосередньо впливають на українську економіку. Великі підприємства забезпечують роботою десятки тисяч людей, формують значну частину експортної виручки та сплачують податки до державного і місцевих бюджетів.
Крім того, від роботи металургійних та гірничодобувних підприємств залежить економічна стабільність цілих міст.
«Рускі» буквально знищують українську металургію, наголошує Магомедов. За його оцінкою, якщо ситуація не зміниться, навесні може виявитися, що рятувати українську металургійну промисловість уже буде запізно.
